25 січня в світлиці центральної районної бібліотеки пройшла година історичної пам’яті «Допоки жива людська пам’ять…» приурочена Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту.
У гітлерівських таборах знищено понад 6 мільйонів євреїв, мільйони представників інших національностей, поруч із євреями гинули тисячі невинних людей, серед яких було багато українців.
Сплановане і систематичне вбивство мільйонів євреїв та представників інших національностей є незрозумілим проявом людської жорстокості і визнається злочином, що не має терміну давності.
Нацистське керівництво створювало табори смерті, обладнані газовими камерами та крематоріями.
Серед них – Аушвіц-Біркенау, Треблінка, Белжець, Собібор, Хелмно, Майданек, Ясеновац, Малий Тростенець у Білорусії.
Єврейські громади спочатку переселялись у спеціально створені гетто (відокремлені від зовнішнього світу поселення з мінімальними умовами життя). На Україні одне з найбільших гетто було створено у Львові. Це переселення переслідувало лише одну мету – подальше повне знищення мешканців гетто.
Не байдужі до чужої долі люди, що завітали на годину історичної пам’яті, прослухали уривки із роману-документу Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр» та «Щоденника» Анни Франк, переглянули уривки із документальних фільмів про Голокост.
По закінченню заходу своїми думками поділилися заступник голови Рожнятівської районної ради Віктор Михайлович Тріщ та начальник служби у справах дітей РДА Богдан Федорович Абрам. Вчитель історії Ганна Миколаївна Сагайдак навела приклади із спогадів своєї родини про роки переслідування євреїв, про малі гетто в Долині та Брошневі-Осаді.
Сніг – то дрібне холодне молоко,
січневим дітям хочеться зігрітись
і голі кості гладить Голокост,
щоб жити – так же хочеться пожити...
| 
