2 травня 2019 року у світлиці Рожнятівської центральної районної бібліотеки пройшла година-реквієм «Ятрить серця Чорнобиля гіркий полин» до 33-ї річниці Чорнобильської трагедії.
Чорною плямою на нашій блакитній планеті стала Чорнобильська катастрофа. Ось уже 33 роки ця незагоєна рана ятрить українську землю. Першими на лінію вогню вийшли ліквідатори, вони ступили у вируюче полум’я, в смертельну радіацію не тільки за наказом, а й за велінням совісті. Присутні вшанували пам’ять ліквідаторів і всіх тих, чиї життя забрав Чорнобиль, хвилиною мовчання.
Побажав ліквідаторам міцного здоров’я, добробуту і Божої опіки голова районної спілки «Чорнобиль» Іван Павлович Дженджера.
Завідувачка сектору краєзнавства Рожнятівської ЦБС Ніна Шищак зазначила, що ліквідатори, тоді ще в основному молоді люди, в ті пекельні дні не спасували перед труднощами а, ризикуючи власним здоров’ям і життям, стали на захист нашого майбутнього, та прочитала вірш поетеси, члена НСПУ Лесі Шмигельської «І засурмив Третій Янгол…».
Спогад Михайла Васильовича Поповича з Рожнятова про те, як на самий Великдень, коли люди виходили з церкви, він та інші чоловіки з нашого району вирушили в Чорнобиль із книги «Чорнобиль: пам’ять жива» проникливо прочитала завідуюча відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Рожнятівської ЦБС Галина Фреїшин.
Побачене, пережите, переосмислене часто виливається поетичними рядками на папір. Прочитав свої вірші про пекло Чорнобиля один із ліквідаторів Ярослав Васильович Комарець.
Подякували ліквідаторам за мужній подвиг і побажали здоров’я, миру і злагоди заступник голови Рожнятівської РДА Богдан Михайлович Яковина; заступник голови районної ради Олег Володимирович Понайда.
Прозвучали пісні у виконанні методиста Рожнятівського РНД Ірини Томків, дуету у складі директора Рожнятівського РНД Ігоря Тринчука, викладача Брошнів-Осадської ДШМ ім. Володимира Івасюка Олександра Левицького.
Чорнобиль назавжди увійшов в історію, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф. Не забуваймо про подвиг і героїзм кожного ліквідатора та спільними зусиллями робімо все для того, щоби таке страшне лихо більше ніколи не повторилося.
