30 жовтня 2015 року у світлиці Рожнятівської центральної районної бібліотеки пройшла літературно-історична година з нагоди відзначення 97-ої річниці утворення ЗУНР. 

      1 листопада 1918 року на стародавній ратуші Львова вперше замайорів національний жовто-блакитний стяг. 21 листопада останні українські підрозділи покинули місто. Між цими двома датами проліг короткий відрізок часу – короткий, але насичений змістом і подіями Великого Зриву народу за свою свободу.
     Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять про січових стрільців та героїв нинішнього часу, які віддали своє життя у боротьбі за незалежність України.
     Із 97-ою річницею утворення ЗУНР присутніх привітали заступник голови Рожнятівської РДА Богдан Михайлович Яковина, заступник голови районної ради Іван Ілліч Депутович, директор територіального центру соціального обслуговування населення Мар’ян Мар’янович Бардяк та начальник відділу у справах дітей Віталія Ярославівна Попович. 

     Віталія Ярославівна прочитала власний вірш, написаний під впливом останніх подій у нашій державі, де кожен рядок пронизаний безмежною любов’ю до рідної землі, незламним патріотичним духом та вірою у краще майбуття:

Безкомпромісно туляться думки
Десь у кутку забутих анотацій,
І в’яже час у просторі стагнацій
У книгу ледь потерті сторінки.
Змішалось все - далеке і близьке,
Свинцевий почерк в пізнанні нового,
І перегони, де безглузде слово,
Безжально честь штовхає на слизьке.
А був момент, здалось, що ми кулак,
Для перемог написана програма,
Народ, засвоївши гіркий урок,
Писав на досвіді кардіограму.
Життя без драм, підлиз і жебраків,
Таку собі для всіх щасливу казку,
Щоб наш нащадок в розрізі віків,
не прочитав про дідову поразку.
А може ще напише, та коли?
Хотілося б й мені її писати,
А поки закривавлені томи
І у гірких сльозах сердешна мати
Любім її, збідовану, любім,
Бо всі гнобили ми її потроху,
Сердешна все забуде і простить,
та хто поверне втрачену епоху…
Любім її, окрилену, любім,
Бо має кожен з себе починати.
І на біл-бордах гордо напишім,
«Ми - нація, де брат стоїть за брата».

     У виконанні народного родинного ансамблю «Русинка» (кер. Леся Милів) прозвучали українські патріотичні пісні. 

     Утворення ЗУНР було продовженням боротьби за державність, розпочатої ще у середині XIX століття українцями, що проживали в межах Австро-Угорської імперії. Листопадовий чин – яскрава віха нашої історії. Результатом прагнення українців жити у єдиній соборній державі стало проголошення Акта злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки 1919 року. Цей вибір вони захищали у жорстокій боротьбі із зовнішніми та внутрішніми ворогами. На жаль, і сьогодні нам знову доводиться демонструвати спроможність не тільки розбудовувати країну, а й боронити її незалежність. Миру, спокою, злагоди і єднання нам усім!