16 липня виповнюється 115 років від дня народження Василя Барки. З нагоди відзначення цієї літературної дати у світлиці Рожнятівської публічної бібліотеки організовано книжкову виставку «Василь Барка – літописець українського горя».

        Творчість українського письменника, поета, літературознавця, релігійного філософа, педагога Василя Барки прийшла в Україну лише після проголошення незалежності. Біографія його складна, багата на події. Це і вчителювання на Донбасі, і захист кандидатської дисертації про стиль «Божественної комедії» Данте, і фашистський полон, і роки еміграції: спочатку – в Німеччині, потім – у США. Основними прикметами письменника є незвичайні доброта і скромність, гуманність і побожність. Він вважав, що визволення людини починається від думок про свободу, про шляхи і можливості її здобуття.
        «Я щасливий, бо написав твори, про які мріяв, і знаю, що мої книжки застерігають від духовної сліпоти», – так говорив про свою творчість Василь Барка (справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет). Для звичайного читача він найбільше відомий як автор роману про Голодомор 1932–1933 років «Жовтий князь». Над цим твором письменник працював протягом 1958-1961 років, опублікував його окремою книгою у 1963 році в Нью-Йорку і тільки в 1991 р. цей роман з’явився в Україні. Саме цей твір, ще за життя автора, закордонна громадськість двічі представляла на Нобелівську премію. Необхідна була підтримка з Батьківщини письменника, тоді ще радянської. Та отримати премію йому не судилося, адже 11 квітня 2003 року Василь Барка помер. Нобелівську премію присуджують лише живим. В Україні його кілька разів номінували на здобуття Національної премії ім. Тараса Шевченка.
         Творчий доробок Василя Барки вражає оригінальністю, новаторськими художніми пошуками. Його перу належать понад 20 поетичних збірок, серед яких «Шляхи», «Цехи», «Апостоли» і «Білий сніг», романи «Океан» і «Рай», «Трояндовий роман», «Псалом голубиного поля», «Царство», «Лірник», «Свідок для сонця шестикрилих», повість «Жовтий князь».