Меню сайту
Untitled
ГОЛОВНА
ПРО БІБЛІОТЕКУ
СТРУКТУРА ЦБС
КОРИСТУВАЧЕВІ
ВІРТУАЛЬНІ ВИСТАВКИ
РОЖНЯТІВЩИНА
ФОТОГАЛЕРЕЯ

Категорії розділу
Події [513]
Нові видання [24]
Контакти

НАША АДРЕСА:

смт. Рожнятів

Площа Єдності 11

тел./факс: (03474) 2-09-91

e-mail: library_rozh@ukr.net

Ми в соціальних мережах


Календар
«  Серпень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Форма входу
Статистика

Стаття з домашнього архіву Володимира Кондура.
Друкується вперше з дозволу краєзнавця 

Підлюте

     В УРЕ не згадується. В давніших довідниках написано: «Підлюте, с. Долинського повіту над рікою Лімницею: сірчані джерела, літнище й підгірська кліматична станція». В іншому написано в зв’язку з Перегінським: «Підлюте входить до Перегінської громади. До війни Перегінське мало 10 000 мешканців, протягалося на 50 кілометрів. Перегінське віддалене від Брошнева на 23 кілометра, а Підлюте на 47 кілометрів. Підлюте знаходиться 685 метрів над поземом моря. Між війнами Підлюте було відомим курортом з сірчаними і йодовими джерелами». 
     Про Перегінське знаходимо матеріали в «Географічному словнику королівства польського і  інших слов’янських країн», виданому у Варшаві в 1888 році. Справи Перегіська описані також в книзі Владислава  Лозінського  «Праве і лєвем : обичаї на червоній Русі за панування  Зигмунда ІІІ» (Львів, 1903).
     В названому «Словнику» є стаття «Перегінське з Ангеловим і Підлютим». Переписуємо деякі фрагменти, де головно йдеться про окремі назви, які досить цікаві: «… часть села опирається до угорської границі, на схід лежать села Ясень, Сливки, Нибилів, а на полудне Лдзяни, здовж східної границі пливе зразу потік Ляхів – доплив Лімниці, а відтак Лімниці на всьому просторі аж до північної границі. В окрузі села Лімницю підсилюють численні лівобережні допливи.  Важніші з них: Воронів, Дарів з Гуретвиною, від лівого берега Пієтрос, Молода з Ганинцем і Котельцем від правого, а Мшаною від лівого берега – Нодорів, Тодор, Сокол, Свинний, Чута (з Радівкою здовж західної границі пливе Чорна Річка або Ганинець, доплив Молоди.» Відтак перераховані назви гір і подана їх висота над рівнем моря: «Верх Чорної гори (1279 м), Гуретвина (1596), Пролука (1258), Клива (1616), Бушталь (1693),Овіл (1625), Тулиниця (1605), Ялова Клива (1563), Канюс Великий (1647), Канюс Малий (1627), Грофа (1725), Люта (1032), За Тодором (1054), Яворник (1125)…» З приведених назв відкриваємо назви місцевостей: Підлюте під горою Лютою, Осмолода – ось Молода, (доплив Лімниці).
     Можна би згадати місцевість Ангелів, положену над Лімницею. У 1888 році ще там були розвалини домів. У 1810 році була фабрична осада для переробки залізної руди. Осадникам було виділено 200 моргів землі під житла і огороди. Про це місце написано так: «Грунт тут глиноватий і шутрований. Під ним міститься карпатський пісковик. Між тим покладом і лупковою глиною знаходиться поклад залізної руди. На будівництво витрачено 252 000 зл. Цілий план митрополита спараліжував управитель того підприємства Йозеф Гекер». По смерті Ангеловича підприємство зліквідовано (1818). Ще варто згадати, що колись Перегінське називалося «Перен-гінуль», «Перегінульсько», «Чевчива». У Перегінську був замок. У 1676 році татари напали на замок, а люди зібралися в горах і оборонялися в місцевості Чута, над потоком тієї назви. Владислав Лозінський описує історію боротьби за Перегінське між Юрієм Балабаном і Станіславом Яблоновським. Був опір – чи Перегінське королівщина, чи власність галицького монастиря в Крилосі. Були наїзди з убійствами і грабунками. Врешті права власності Перегінська було признано галицькій кафедральній церкві. У 1888 році львівське греко-католицьке архієпіскопство мало: орного поля 145 морѓів, лук і огородів – 536 морѓів, пасовищ – 3721 морѓ, лісу – 47530 морѓів. У 1880 році було в громаді 4294 мешканці, в дворі – 218. Між населенням було 74 римо-католики.
     Такий дуже не впорядкований вступ до теми названої «Підлюте». Його тепер нема, того старого. Не лишилося каменя на камені. Нема тих дерен, які росли там біля 40 років тому. Нема ні одного будинку, нема кедрової палати галицьких митрополитів. Нема церкви, нема пам’ятника Сельвестрові Сембратовичу, який стояв межи кедрами.
     Нема тих краєвидів, нема тих людей, той світ провалився, як легендарна Атлантида. Тут унікальна колекція 200 штук фотографій виконаних в тридцятих роках (до 1936 року). Між ними багато випадкових, невідомі особи на каяках, окремі будинки, але на всіх є те, чого вже більше нема. Крім палати (кедрової), мазничок, їдальні-ресторану (служив також концертним залом), чотирьох двоповерхових будинків-павільйонів, кіоску, церкви – все пропало, навіть мости.

     На тому місці, де стояла палата митрополитів, за часів Хрущова був побудований новий палац. Він колись частино згорів. Там прилітали гості на полювання. В карпатських горах було колись безліч звірини. Сюди приїздив полювати президент Мосціцький, незадовго до війни полював там також Герінг. По правій стороні Лімниці був ловецький домик австрійського архикнязя Рудольфа (той, що загинув у Маєрлінгу зі своєю баронесою Вечерою)…
     Той свтуп дуже нудний, писаний без підготовки, начисто, але хотілося все пеоказане вмістити в якихсь географічних і історичних реаліях, хоч дуже невдало.» 

Ярослав Коваль, Цінева, очевидно 1975 рік


Ловецький домик архикнязя Рудольфа сина короля Франца Йосифа.jpg

Ловецький домик архикнязя Рудольфа сина короля Франца Йосифа

Міст на Лімниці, як іти з Осмолоди до Підлютого.jpg

Міст на Лімниці, як іти з Осмолоди до Підлютого.

репродукція зі старої фотографії. біля кедрової палати ще не було високих дерев.jpg

Репродукція зі старої фотографії. Біля Кедрової палати ще не було високих дерев.

Підлюте.jpg

Підлюте

Осмолода.jpg

Осмолода

Околиці Підлютого.jpg

Околиці Підлютого

Церква в Лужках.jpg

Церква в Лужках

Церква у Підлютому.jpg

Церква у Підлютому

Лімниця в Підлютому.jpg

Лімниця в Підлютому

Кедрова Палата в Підлютому.jpg

Кедрова палата в Підлютому.

Вузькоколійка до Підлютого.jpg

Вузькоколійка до Підлютого

Вілла Чепельських в Кузмінці.jpg

Вілла Чепельських в Кузмінці

Лазнички в Підлютому, зліва джерело, піяльня води, кіоск, в глибині - Кедрова палата.jpg

Лазнички в Підлютому, зліва джерело, піяльня води, кіоск, в глибині - Кедрова палата.

Вид на Підлюте зі сторони Осмолоди.jpg

Вид на Підлюте зі сторони Осмолоди


Вид на Осмолоду зі сторони Підлютого.jpg

Вид на Осмолоду зі сторони Підлютого.


Вид на Кедрову Палату.jpg

Вид на Кедрову палату

Каплиця в Осмолоді.jpg

Каплиця в Осмолоді

Кедрова Палата з фронтону.jpg

Кедрова палата з фронтону.

АНОНС

Шановні краяни!
Запрошуємо Вас до районної бібліотеки 29 серпня 2017 року в 11.00 год. на Франкові читання

Відео про бібліотеку


Retro бібліотека


Пошук

Архів записів

Сайти Рожнятівщини
Рожнятівська РДА
Рожнятівська районна рада
Поетична Рожнятівщина

Бібліотеки області
ОУНБ ім.Франка
Обласна бібліотека для юнацтва
Обласна бібліотека для дітей
Богородчанська ЦРБ
Галицька ЦРБ
Городенківська ЦРБ
Долинська ЦРБ
Калуська ЦРБ
Коломийська ЦРБ
Косівська ЦРБ
Надвірнянська ЦРБ
Снятинська ЦРБ
Тлумацька ЦРБ
Тисменицька ЦРБ

Корисні лінки
Українська Бібліотечна Асоціація
Бібліотечному фахівцю
Бібліотечний інф.-освіт. портал


Copyright Рожнятівська центральна районна бібліотека © 2017
Розробка та супровід Русин Галина & КОМПІК ІФ