19 березня 2015 року у бібліотеці села Лецівка відбулась літературно-історична година «Крокуючи повстанськими шляхами». Захід приурочено 105-річниці від дня народження Наталії Березинської (Шухевич) дружини генерал-хорунжого, головнокомандувача УПА і провідника УПА на українських землях в 1943-1950 роках Романа Шухевича – Тараса Чупринки. 
      Щоб згадати минувшину, цікаві історичні факти визвольних змагань, більше довідатись про життєвий тернистий шлях уродженки села Наталії Березинської в цей день до сільської бібліотеки завітали активісти громади, молодь, люди поважного віку.

     Ведучі свята зав. бібліотекою Євдокія Шумей, бібліотекар с. Дуба Світлана Худик та Марія Библів розповіли присутнім про те, як 13 березня 1910 року у селі Лецівка народилась дівчинка Наталя, майбутня дружина Романа Шухевича. У селі Лецівка три роки (1907-1910) в церкві Покрови Пресвятої Богородиці порохом був о. Роман Березинський. Проживав він з дружиною у церковній резиденції.

     «Я народилася тисяча дев’ятсот десятого року тринадцятого березня. Село Лецівка. То є в Карпатах… До школи ходила в гімназію значиться в Львові… Я вийшла замуж…З Романом ми зналися ще з малих дітей», – так розповідала про себе у бесіді з автором документальної публікації «Ми зналися ще з малих дітей» Григорієм Дем’яном, опублікованої у суспільно-політичному науково-літературному місячнику «Визвольний шлях»//Лондон–Київ: Українська інформаційна служба, 1998. – №3.
     Хрестилась Наталія в церкві села Лецівка, про що свідчить запис у церковних книгах, які знаходяться в архівах Рожнятівськоого РАГСу: «13 березня 1910 рік, ім’я дитини – Наталія, батько – Роман, мати – Йозефа (Осипа)». Разом з нею хрестили ще одну дівчинку Шумей (Стефанишин) Магду Іванівну (1910 р. н.). Магда завжди тішилась, що хрестилась з ксьондзовою (священиковою) дочкою. Цей запис легко знайти, бо ім’я Наталія не давали в той час дітям простих селян. З Лецівки сім’я Березинських переїхала до Львова. Уже в 1911 році парохом в селі був о. Іван Тимків, про що також підтверджують церковні книги.
     Наталі Березинській було лише двадцять, коли вона одружилась з Романом Шухевичем. Минуло тільки два роки, відколи дівчина закінчила гімназію, проте вона усвідомлювала, що означає для неї цей крок. Старший на три роки Роман на той час уже зробив свій життєвий вибір – він присвятив своє життя Україні. Наталія знала про справу чоловіка і сприймала її, адже поділяла його цінності.
     Моменти спокійного життя в нової сім’ї будуть короткими. В них народився син Юрко і дочка Марія, але мирне життя почалось арештами, концтаборами, тюрмами.
     Допити, тюрма, десять років заслання не зломили волі Наталії, діти: син Юрій 13 років і донька Марія 6 років утримувалися в Рудченківському дитприймальнику Станіславської області. Наприкінці 1950-х Наталія сама повертається до Львова, але переслідування велися за нею аж до 1963 року
     Наталія Шухевич цікавилася життям лецівчан, писала листи, передавала вітальні листівки з Різдвом та Великоднем. А доставляла їх Оксана Кочержук (Сатурська,1927 р.н), дочка директора школи с. Лецівка, яка з сім’єю виїхала до Львова вона є автором книги «Моє рідне село Лецівка». Товаришували з жителями села Лецівка Дмитром Івановичем Бойком, Магдою Михайлівною та Магдою Миколаївною Бойко, Ганною Михайлівною Сеньків. Сусіди не раз підтримували матеріально, підсобляли овочами, картоплею.
     Померла Наталія Шухевич 28 лютого 2002 року. Оксана Кочержук надіслала до Дмитра Бойка телеграму. 10 березня майже все село зібралося в церкві, щоб взяти участь в панахиді за упокій душі Наталії Шухевич, яку відправив отець Микола Рішко.
      Важкі і тернисті шляхи чекали у житті на Наталію Березинську-Шухевич, але вона все це пережила і поборола.
      В цей день у бібліотеці горіла свіча пам’яті за нескореною Наталею, а присутні також могли переглянути друковані матеріали представлені на тематичній книжковій викладці «Шляхом терновим і єдиним», а також переглянути світлини із архіву родин Шухевичів-Березинських.
      У заході взяв участь фольклорно-етнографічний колектив «Бойківчанка» (керівник Ірина Шпилей). У їх виконанні прозвучали  пісні «Покидаю тебе, Україно», «Триста літ минає» та «Розвивайся, ой ти, старий дубе». Ділалась своїми спогадами онучка Магди Шумей (Стефанишин), яка хрестилась разом з Наталією в церкві села Лецівка. Лідія Скалівська натхненно читала авторські вірші про Майдан Гідності. Завершилось свято Молитвою за Україну.