Пригадаймо: золотіла тиха осінь,
Застеляла жовтим листям княжий Львів
Із війни ішли батьки голодні й босі,
Їх обов’язок у рідне місто вів.
А як перший сірий ранок листопаду
Понад межі простягнув своє крило,
Львів побачив українську, рідну владу,
Рідним прапором обвив своє чоло.
А цісарські учорашні ще жовніри
З синьо – жовтими стрічками на шапках,
З серцем, повним сонця, радости і віри,
Поспішали звідусіль під рідний стяг.
То були вони, герої славні наші, 
Рідні наші то діди й батьки були,
Що життя своє і сили щонайкращі
В подарунок Батьківщині віддали.
Скільки років відлетіли журавлями!
Скільки років, наче ріки, відплили!
Але спомини лишалися між нами,
Наче сонце нам просвічують з імли.
І куди б нас не носила доля світу,
І куди б не гнала нас із рідних хат,
Нам залишиться священним заповітом
Вісімнадцятого року листопад.

Роман Завадович «Вісімнадцятого року листопад»

         Стара латинська мудрість називає історію вчителькою життя. Тому кожне покоління звертається до минулого, говорить з минулим, щоб почерпнути звідти досвіду для сучасного й майбутнього, почерпнути знання з історії й зробити висновки для майбутніх дій.
        1 листопада 1918 року – день Великого Чину у Львові, що покликав до життя Західноукраїнську Народну Республіку. В цей день на стародавній ратуші Львова вперше замайорів національний жовто-блакитний стяг. 21 листопада 1918 року останні українські підрозділи покинули місто. Між цими двома датами проліг короткий відрізок часу – короткий, але насичений змістом і подіями Великого Зриву народу за свою свободу. ЗУНР проіснувала недовго, але день 1-го листопада назавжди став символом невмирущої ідеї українців до свободи і незалежності. Українська нація знайшла в собі сили, щоб воскресити потоптані ворогами-загарбниками ідеали визвольної боротьби, національної свідомості, відродити і розпалити вогонь тисячолітньої державницької традиції.

      З нагоди відзначення 102-ої річниці проголошення ЗУНР у читальному залі Рожнятівської центральної районної бібліотеки організовано книжкову виставку «День Великого Чину».

        Минуло 102 роки… 1-й листопад 1918 року належить історії. Промайнуть ще десятки літ і тільки сивоголові старці будуть розказувати внукам про найкращий день історії Галичини, про день, коли над вежами города-князя Львова замайоріли синьо-жовті прапори.