Кілька штрихів до портрету унікальної акторки Лідії Данильчук в Міжнародний день театру
Щорічно 27 березня відзначається Міжнародний день театру. З нагоди відзначення професійного свята митців сцени працівники Рожнятівської публічної бібліотеки підготували експрес інформацію про українську акторку театру, заслужену артистку України Лідію Миколаївну Данильчук.
Лідія Данильчук – акторка «Театру у кошику», заслужена артистка України, лауреатка театральної премії ім. Івана Котляревського (2003); міжнародних фестивалів моновистав – Вроцлав (2001, 2004, 2007), Чикаґо (2005), Єреван (2007); обласної премії ім. Бориса Романицького (2008); мистецької премії БРОНЕК (2012).
Народилася 26 листопада 1955 року в селі Броники Новоград-Волинського району Житомирської області. Виросла в селі Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської області, звідки походила мати. Навчалася в Сваричівській школі. Після закінчення 8-го класу вступила до Хустського культурно-освітнього училища (нині Ужгородський коледж культури і мистецтв) на режисерське відділення, яке закінчила з відзнакою. У 1974-1978 рр. здобувала освіту в Київському театральному інституті ім. І. Карпенка-Карого (сьогодні – Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого). Працювала в Одеському музично-драматичному театрі ім. Василя Василька (1978-1989 рр.). За цей період роботи зіграла чимало яскравих головних ролей з української класики, сучасної драматургії. Цікаві акторські роботи створені нею в телевізійних виставах на Одеському телебаченні.
У 1990 році переїхала до Львова. Працювала в Львівському академічному театрі ім. Леся Курбаса (1990-1998 рр.). У 1997 році разом з Іриною Волицькою створили Творчу Майстерню «Театр у кошику», який розпочав своє існування моновиставою «Білі мотилі, плетені ланцюги» за новелами і листами Василя Стефаника.
Ролі ТМ «Театрі у кошику» (режисер Ірина Волицька): моновистави «Білі мотилі, плетені ланцюги…» за листами та новелами В. Стефаника, «На полі крові» Лесі Українки в ролі Юди – Прочанина, «Сон. Комедія» Т. Шевченка, «Річард після Річарда» за хронікою В. Шекспіра «Річард ІІІ», «Голос тихої безодні» Неда Неждана, «Стара пані висиджує» Тадеуша Ружевича, Анна – «Украдене щастя» І. Франка, Софія Шептицька – «Я йду, Христе!» Григора Лужницького, Клітемнестра – опера-мелопея «Орестея.Exercise» Олександра Козаренка та багато інших.\
Лідія Данильчук належить до унікальних акторок українського театру. Діапазон зіграних нею ролей надзвичайно широкий. Це актриса виразно драматичного, навіть трагедійного обдарування, якій, разом з тим, притаманні риси характерного і комедійного плану та інтелектуальне осмислення кожної ролі. Образи, створені у виставах «Театру у кошику», відзначаються експериментальністю, новаторством, внутрішньою експресією, оригінальним пластичним виявом і яскравою естетичною формою. Особливо значущими роботами є її ролі на матеріалі української класики, де найбільше проявилася національна самобутність актриси, модерність інтерпретації та переосмислення традицій. Мистецтво Лідії Данильчук глибоке національне за своєю суттю і сучасне за естетичним виразом. Високий рівень майстерності актриси, а також її громадянську позицію засвідчують численні нагороди на престижних європейських фестивалях.
|