«У цій збірці вірші записані з того, що шептала мені душа…»
Любомир Михайлів

      4 березня 2016 року у світлиці районної бібліотеки відбулася презентація нової поетичної збірки «Йшли батальйони на Схід» письменника, краєзнавця, члена Національних спілки письменників, спілок журналістів та краєзнавців України Любомира Львовича Михайліва.
      Своє поетичне бачення про героїчні подвиги українського народу, який на своїй землі захищає свободу і незалежність у боротьбі проти московсько-терористичних банд у новій збірці поезій з символічною назвою «Йшли батальйони на Схід» виклав Любомир Михайлів. Народ, який бореться за свою свободу – непереможний!» – стверджує сам автор. Про це промовисто стверджують і його вірші. 

      Ведучі літературної зустрічі - працівники центральної бібліотеки Віра Олійник та Ольга Юревич презентували гостям світлиці життєвий та творчий шлях письменника-краєзнавця, поета Любомира Михайліва.

      Звертаючись до присутніх, автор презентованої збірки Любомир Михайлів зокрема сказав: «Ця війна стрімким потоком увірвалась в наше спокійне, розмірене життя, розділила патріотичну свідомість кожного українця на до і після. Розлучила батьків з дітьми, чоловіків із сім’ями, синів з батьками. Тема війни – вона вічна. У цій збірці вірші записані з того, що шептала мені душа», – підкреслив автор.

      З завмирання і трепетом в серці слухали гості світлиці нові поетичні патріотичні рядки в авторському виконанні, а уява малювала безжальні, жорстокі бої на Сході України, розмиті польові дороги, бліндажі, розбиту воєнну техніку, молоді і вже зрілі чоловічі обличчя, стомлені від безконечних обстрілів … І тут раптом виринали щасливі безстрашні, осяяні перемогою, очі молодих бійців, добровольців, волонтерів, бойових командирів, синьо-жовті прапори над висотами. В душу закрадалась надія на швидке закінчення війни.

Герої не вмирають! Хто сказав?
Герої помирають за Вітчизну,
Не помирає матері сльоза, 
Коли з очей на землю болем бризне.
Поміж неправд, помножених на гріх,
Іще із рабовласницького ладу
Тверда зернина правди, як горіх,
Утверджувала і в геройстві правду.
Поміж вогнем, де палить і січе,
Середнього вибрати не можна,
Бо поруч друг відчув своє плече,
І на душі товариша тривожно.
Мембрана України – це наш стан,
Неначе дзвін одвічної тривоги,
Тому ми і виходим на Майдан,
Тому і «беркут» впоперек дороги.
Загати в горах зламує ріка,
Щоби під сонцем вільно йти на простір,
Гіркий наш хліб, коли сльоза гірка,
Коли герої не приходять в гості.

      Привітати письменника з творчим доробком та найкращими словами на зустріч завітали поети Рожнятівщини – учасники літературної студії «Горгани» письменниця, член Національної спілки письменників України Леся Шмигельська; поетеса Ольга Парадовська; священик, поет, художник о. Дмитро Халус; поетеса Наталія Данилюк, поет-краєзнавець Володимир Кондур. Вони ділились враженнями від прочитаного та почутого від автора та бажали письменнику-краєзнавцю нових творчих здобутків.

      Від усіх бібліотечних працівників Рожнятівщини, вдячних поціновувачів поетичного слова зі словами привітань і найкращих побажань до автора презентованої поетичної збірки звернулась заслужений працівник культури України Марія Василівна Рибчак. Вона побажала Любомиру Львовичу плідної праці на просвітянській ниві Бойківського краю, міцного здоров’я та мирного неба над Україною.