Мінеральні джерела в Підлютім, відомі з давніх-давен. Але особливу увагу на них звернув на початку ХХ століття львівський єпископ Сильвестр Сембратович, який побудував тут Кедрові палати для свого літнього відпочинку і для гостей, які приїжджали до нього з усієї Галичини.
Але в роки першої світової війни, коли російська армія під командуванням генерала Брусилова вела жорстокі бої з цісарською армією в Карпатах Кедрові палати в Підлютім були сильно зруйновані і вони вже не були придатними для проживання і відпочинку.
Згодом, Митрополит Андрей Шептицький відбудував власним коштом будівлі для відпочинку та інші споруди. Біля Підлютого було прокладено вузькоторову колійку. І, в загальному, було облаштовано весь курортний комплекс. Воду мінеральних джерел було спрямовано у три басейни (купальні), які одержали символічні назви Андрей, Сильвестр і Тит. З часом лічниця у Підлютім набула слави і стала приваблювати до себе багатьох людей з недугами і просто тих, хто хотів приємно і цікаво відпочивати в Карпатах.
Тут хворі могли лікувати ревматизм, запалення суглобів, м’язів, жіночі хвороби, а також туберкульоз кісток і малокрів’я. Місцеві джерельні води легкосолені, з домішками вуглеводню, йоду, вуглекислоти. Вона використовувалася для купелей, її пили у «піяльнях». За своїм мінеральним складом ця вона наближається до трускавецьких вод.
У двох будинках у той час було 50 кімнат і 14 невеликих лазень («лазничок»). За рік тут оздоровлювалось багато курортників. Наприклад, в одному із історичних джерел зазначається, що у 1925 році тут лікувалося 83 «літники». Окрім оздоровлення, вони грали в теніс та інші ігри на свіжому повітрі. До послуг відпочивальників була також балева зала, читальня, телефон, ресторан, який слугував і концертним залом. Для літників адміністрація організовувала піші мандрівки на карпатські вершини – Грофу, Ігровець, Високу, Попадю, Сивулю, яка є найвищою вершиною в Горганах. Особливо популярними були водні прогулянки на невеликих човнах – каяках.
Підлюте було улюбленим місцем відпочинку Митрополита Андрея Шептицького. В церкві Покрови Пресвятої Богородиці, яка було споруджена поруч із Кедровими палатами, а згодом зруйнована більшовиками з приходом їх у 1939 році в наш край, Митрополит щиро молився за кращу долю українського народу.
