Душа належить людству і епохам: 91 рік легендарній поетесі Ліні Костенко

         19 березня 2021 року одній з найвідоміших українок сучасності, легендарній поетесі, прозаїку, громадській діячці Ліні Костенко виповнюється 91 рік. Вона стала живим класиком в літературі, бо своїм життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів. 
            Безкомпромісна, принципова, вимоглива, горда, справедлива, правдолюбна, безстрашна, сильна духом, смілива, часом різка, гостра, як бритва, з блискавичною реакцією і неабияким почуттям гумору – все це про Ліну Костенко. В своїй поезії вона художньо осмислює загальнолюдські цінності, спонукає задуматись над тим, що залишає по собі людина. 

         Ліна Костенко – авторка біля двох десятків поетичних збірок, серед них найпопулярніші: «Проміні Землі», «Мандрівка Серця», «Маруся Чурай», «Сад нетанучих скульптур», «Мадонна перехресть», «Річка Геракліта», «Неповтореність» та інші. Також у її доробку є збірка віршів для дітей «Бузиновий цар». Вона брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. 
У 2005 році Ліна Костенко взяла участь в експедиції до Чорнобильської зони. Письменниця активно працювала нарівні з всіма ученими, рятуючи предмети побуту і артефакти народної культури від знищення і забуття.
      У 2010 році вийшов друком перший прозовий роман Ліни Костенко – «Записки українського самашедшого», книга одразу попала у топ-продажів і навіть на деякий час роман повністю зник з книгарень. У 2012 році вийшла збірка вибраних віршів поетеси «Триста поезій» – це найповніше зібрання творів Ліни Костенко за часів Незалежності. Твори поетеси перекладені багатьма мовами світу серед них: англійська, польська, білоруська, естонська, італійська, німецька, словацька та французька мова. Сьогодні Ліна Костенко живе у Києві.
           Відзнаки: лауреат премії Франческа Петрарки, якою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних письменників сучасності (1994); медаль Святого Володимира – у Торонто Світовий конгрес українців нагородив Л. Костенко своєю найвищою відзнакою (1998); лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»); лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені О.Теліги (2000); нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000); відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!»; відзнака «Золотий письменник України» (2012); у листопаді 2013 року УГКЦ нагородила Ліну Костенко, Редлиха Шимона та Зеновію Кушпету третьою щорічною відзнакою імені блаженного священномученика Омеляна Ковча. 

Не знаю я, що буде після нас,
В які природа убереться шати,
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати…
                                                                                                           Ліна Костенко

           З початку війни на сході України письменниця приєдналася до гуманітарної акції «Другий фронт АТО» і передала на фронт кілька збірок своїх поезій із побажаннями та словами підтримки для наших воїнів.
Ліна Костенко усім своїм життям і творчістю засвідчує непохитну мужність і палку любов до України. Вона – одна з тих митців, які не втратили людської гідності в часи переслідувань, а свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито. 
         З нагоди дня народження відомої поетеси працівники Рожнятівської публічної бібліотеки організували книжкову виставку «Я вибрала Долю собі сама» та підготували Лінині онлайн читання «Душа належить людству і епохам».