Побачило світ нове видання Рожнятівської централізованої бібліотечної системи «Невільницькими дорогами… Спогади жителів Рожнятівщини, вивезених на примусові роботи до третього рейху 1941-1945 рр.», присвячене 70-й річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.
     Людей, які перейшли через пекло невільницьких примусових робіт на теренах третього рейху, що живуть на Рожнятівщині, з огляду на їхній поважний вік залишилось зовсім мало. Згадки про події, більш як сімдесятирічної минувшини, поволі стирає Час. Проте, найбільш болючі спогади і досі рояться у думках вже зовсім літніх людей, яких тоді, у далеких 1941-1945 роках, називали «остарбайтерами» (остарбайтер – східний робітник). 
    Ті ж, хто лишився, живуть поряд з нами, це наші прабабусі чи прадіди, сусіди чи просто знайомі. Їхні життєві історії можуть дати відповіді на ті питання, що тривожать нас  – сучасників.
     Спроба зібрати і записати їх спогади, а також розповіді їхніх найближчих родичів – це данина пам’яті всім, кого силоміць було вивезено на примусові роботи до Німеччини. Кожна почута і записана історія – це не тільки особиста трагедія і скалічена доля, але і драма цілих родин. Передусім, остарбайтерами ставало молоде працездатне населення, юність і дорослішання якого були зламані війною, що наклала відбиток на їхнє подальше життя.
       Спогади, що увійшли у дане видання – це також маленька часточка всієї правди про те безмірне людське горе, підневільної, рабської, праці, яку нам, сучасникам, сьогодні сповна вже не осягнути. Гірка правда полягає і у тому, що після репатріації ті, хто не помер від рабської праці, принижень, знущань, хвороб, не загинув під бомбовими ударами, не був страчений – ті вчорашні остарбайтери, опинилися людьми другого сорту на рідній землі. Адже люди, яких насильно вивезли нацисти на роботи до Німеччини, після повернення додому вважалися радянською владою зрадниками Батьківщини. Тільки в жовтні 1946 року їх законодавчо визнали рівноправними громадянами країни-переможниці. Проте, цей закон виконувався дуже кволо. Неблагонадійних, як вважав режим, вчорашніх остарбайтерів усіляко дискримінували, забороняли покидати місця попереднього проживання, не видавали паспортів, позбавляли можливості отримати вищу освіту, добру роботу... Проблеми відчували навіть діти колишніх остарбайтерів.
     Видання ілюстроване фотографіями із домашніх архівів героїв книги.

     Воно адресоване історикам, краєзнавцям, бібліотекарям, студентам, учням і всім тим, хто цікавиться історією рідного краю.
      На часі – ще раз замислитись, яку ж ціну заплатило старше покоління за знищення одного з найстрашніших тоталітарних режимів в історії людства.