Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана. 
      З цієї нагоди 5 жовтня 2016 року в читальному залі Рожнятівської центральної районної бібліотеки відбулась святкова зустріч «Сивина на скронях – мудрість у очах». Захід організовано спільно з Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Рожнятівської районної ради. На свято до світлиці завітали поважні краяни, ветерани праці, люди з багаторічним досвідом громадської і політичної діяльності, представники громадських організацій та читацького активу Рожнятова. 

     Святкову зустріч молитвою та благословенням розпочав отець Роман Наритник.

      З вітальним словом до літніх людей звернулися голова районної ради Василь Ярославович Рибчак, селищний голова Василь Степанович Мацевко, заступник голови РДА Богдан Михайлович Яковина, начальник управління соціального захисту Богдан Васильович Мельник, директор  Територіального центру соціального обслуговування Мар'ян Мар’янович Бардяк та заступник директора територіального центру Леся Василівна Абрам. У виступах йшлося про те, що цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства, але і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь. Вони побажали всім присутнім, щоб золота осінь життя завжди була щасливою, радісною в ім'я розквіту рідної неньки – України.

     Особливого емоційного забарвлення зустрічі літніх людей додали тематичні соціальні відеоролики та музичні вітання від народного аматорського хорового колективу Союзу українок Рожнятова (керівник Світлана Діденко, музичний керівник Ірина Русин). З особливим трепетом слухали присутні пісню «Чорнобривці» у виконанні лауреата багатьох пісенних конкурсів, дипломанта пісенних фестивалів Ірини Русин.

      Літні люди, що в цей день завітали на святкову зустріч, є справжніми носіями культури ХХ століття, того часу, в якому понад усе цінувалися віра, честь, вихованість, –  ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли крізь всі жахи тоталітаризму, голодоморів, репресій та війн. 

Пригадай, мій друже, давні дні.
Ті світанки й весни журавлині
І стежини перші ті шкільні,
Біля школи пишний цвіт жоржини.
Рідну землю, ніжність і надію,
Першу радість і першу печаль,
Перші друзі, першу свою мрію...
Не летіть, літа, так швидко в даль.