31 травня 2012 року у світлиці центральної районної бібліотеки відбулася поетично-музична акварель «Мов іскри у погаслому вогні, живі слова горять, не вигасають…» з нагоди відзначення 120-річчя з дня народження поета, педагога, доктора філології, учасника визвольних змагань Костя Вагилевича.
 Нажаль, для більшості людей ця непересічна особистість є маловідомою. А народився Кость Вагилевич 22 травня 1892 р. в с. Ясень Рожнятівського району в сім’ї хлібороба. В рідному селі здобув початкову освіту, потім навчався у гімназії, а під час І світової війни воював у лавах січових стрільців. Після жовтневого перевороту повернувся з полону в Галичину і вже в складі УГА обороняв Львів від польських військ. Далі – табір і втеча. Закінчивши Українській Вільний університет в Празі – вчителював на Закарпатті. Здобув звання доктора філології. Кость Вагилевич відомий і як громадський діяч, зокрема, він був радником Президента Карпатської України Августина Волошина. З 1945 по 1972р.р. працював у Бурхтесгадені (Німеччина) та у Детройті (США). З 1972 р. проживав з родиною у Празі де й помер 4 січня 1974 р.
Розпочався захід благословенням на добру працю в ім’я відродження слави про нашого земляка Костя Вагилевича, яке виголосив отець-декан Володимир Тарас, після чого запрошена аудиторія мала можливість ознайомитись з життєвим шляхом, діяльністю та поетичною творчістю видатного нашого земляка.
Читаючи поезію збірок Костя Вагилевича «Триєдність» і «Україна непоборна», переконуємось, що справжню істину народжує вищий ступінь творчого натхнення, коли рима укладає слова в пророцтво.
Нажаль, доля поета склалася так, що його «літа молодії минули за дротом, в неволі, в чужій стороні». На протязі всього свідомого життя його серце блукало рідними горами. Йому боліла доля народу, доля батьківської землі.
Ведучі свята наголосили, що в поезіях Костя Вагилевича пронизливо звучить тема туги:
І сонце, й зорі, й місяць не такий,
В чужій для нас, неприязній країні.
Як лід холодне сонячне проміння,
Без запаху сади, поля квітки…
…І нікому свій жаль, свій біль сповісти
І в глибині душі, мов з виру вирина,
Важке, як камінь слово: чужина.
Змістовними і цікавими для всіх присутніх були літературні мандрівки по творчості нашого земляка Костя Вагилевича поета, краєзнавця, члена Спілки письменників України Михайліва Любомира Львовича та методиста методичного центру відділу освіти Рожнятівської РДА Марій Орисі Іванівни.
Усі присутні поринули у світ прекрасної поезії та живої музики. Співзвучними до теми були пісні, які прозвучали у виконанні вчителя іноземної мови Рівнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Ковальчука Михайла Васильовича.
Кость Вагилевич пройшов довгий і важкий життєвий шлях. Доля до нього була не завжди прихильною, але свій хрест і велику любов до Батьківщини він мужньо проніс через все своє життя.
| 
