Повій, вітре, на Вкраїну,
Де покинув я дівчину,
Де покинув чорні очі…
Повій, вітре, з полуночі!..
Між ярами там долина,
Там біленькая хатина;
В тій хатині голубонька,
Голубонька-дівчинонька…

          Цей пісенний шедевр – безсмертний тужливий заклик закоханого серця, що лине із самісіньких глибин людської душі, – відомий кожному українцю і не тільки як в Україні, так і далеко поза її межами. Та далеко не всі шанувальники української поезії знають, що автором цих чудових слів є класик української літератури Степан Руданський.
             Народившись 6 січня 1834 р. на прекрасному Поділлі, Степан Руданський з дитинства всотував душею народні звичаї, традиції, колоритність мови, своєрідний український гумор. Цього року виповнюється 190 років з дня народження письменника. 
          Працівники Рожнятівської публічної бібліотеки організували книжкову виставку «Степан Руданський – символ українства, апостол нації».